Історія підприємства

У листопаді 1915 року під час Першої Світової війни «Комітет допомоги військово-увічним» організував у Києві першу протезну майстерню. З цієї дати і розпочинає свою історію Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство. В ті роки працювали у майстерні військові, яких командирували з діючих військових частин. На початку своєї діяльності майстерня виготовляла 200 протезів та 100-150 пар ортопедичного взуття на рік. Зрозуміло, що такими об’ємами продукції не можливо було забезпечити потреби інвалідів країни, яка брала активну участь у війні.

З приходом до влади більшовиків, протезна майстерня передається у підпорядкування Народного Комісара охорони здоров’я. У 1920 році на вже існуючій базі була організована спеціальна секція відновлення працездатності. В тяжких умовах громадянської війни коллективу вдалось продовжити справу забезпечення протезною допомогою, в першу чергу, поранених військовослужбовців.

В 1923 році Київська протезна майстерня реорганізована у протезний завод, який мав забезпечувати протезно-ортопедичними виробами не тільки інвалідів війни, а й інші категорії хворих.

До асортименту протезних виробів заводу разом з анатомічними протезами ніг та ортопедичним взуттям, почали входити вироби лікувального протезування (апарати, тутора, корсети та інші допоміжні засоби)

З 1923 року по 1931 рік Київський протезний завод знаходився на території Печерської Лаври, а у 1931 році був переміщений на Поділ, на вулицю Фролівську.

До 1941 року завод обслуговував інвалідів Правобережної України і Молдавії. У містах Вінниці та Одесі працювали невеликі протезно-ортопедичні майстерні, котрі були своєрідним опорними пунктами Київського протезного заводу. Вони мали можливість обслуговувати і місцеве населення, виготовляючи нескладні протезно-ортопедичні вироби. На той момент завод випускав до 2500 протезно-ортопедичних виробів на рік.

На початку війни підприємство евакуюють до Тюмені. І вже там налагоджується обслуговування поранених військовослужбовців.

2 грудня 1943 року Урядом була прийнята постанова про відновлення протезної промисловості. У лютому 1944 року підприємство повертається до Києва. З переїздом гостро стало кадрове питання. Справа у тому, що на початку війни частина робітників була мобілізована до війська, а підготовлені спеціалісти з числа жителів Тюмені не давали згоду на переїзд до Києва. Тож у 1944 році урядом було прийнято рішення про перекваліфікацію 200 некваліфікованих робітників для роботи на Київському протезному заводі та новоствореному підприємстві у Житомирі.

Комплекс заходів, які були направлені на відновлення виробництва, дав можливість колективу підприємства у серпні місяці 1944 року виконати виробничу програму на 112, 5 %, що складала 116, 8% у порівнянні з довоєнним періодом.
Наказом Главка від 29.10.1945 №160 на підприємстві організовується зубний відділ у складі 7 чоловік.
Слід відмітити, що то були непрості часи. Країна тільки починала відновлюватися після війни. Тому сьогодні виглядають досить незвично деякі накази та розпорядження по підприємству. Наведемо деякі з них для історії.


Наказ № 24 від 22.02.1946 року.
Медчастині підприємства довести до відома інвалідів, які прибувають на підприємство для отримання замовлення, що у випадку не виконання їх замовлення у визначений термін, проїзд та добові виплачуються за рахунок винних осіб.
Наказ від 9.03.1946 року.
Попередження начальників та майстрів цехів, що у випадку випуску недоброякісної продукції, вони будуть притягнені до судової відповідальності.
Наказ № 52 від 23.04.1946 року.
Вводиться маркування виробів та клеймо ВТК.
Наказ № 61 від 15.05.1946 року.
Суворий облік пального для автотранспорту. За перевитрати пального наказую проводити нарахування з коефіцієнтом 12,5 на винних осіб.
Наказ № 73 від 3.06.1946 року.
Звільнити працівників, що не прописані у м. Києві.
Наказ № 89 від 16.06.1947 року.
Згідно рішення райради Подільського району, організувати на заводі унітарну команду у складі 40 осіб:
відділ охорони і порядку – 7 осіб;
відділ протипожежної охорони – 8 осіб;
відділ протихімічної охорони – 8 осіб;
відділ аварійно-відновлювальний – 8 осіб;
відділ медико-санітарний – 7 осіб.
Наказ № 32 від 16.02.1948 року.
Призначити комісію з проведення оргтехзаходів за виконання п’ятирічного плану за чотири роки.
Наказ № 56 від 06.04.1950 року.
Рівненський протезно-ортопедичний цех та Чернігівський протезно-ортопедичний цех передані до відомства заводу.
Наказ № 14 від 18.01.1952 року.
Рівненський та Чернівецький ремонтно-протезні цехи передати Львівському протезному заводу.
Наказ №36 від 22.02.1952 року.
Дозволити передовикам працювати без прийомки ВТК виключно зі своїм особистим клеймом.
Наказ № 82 від 30.05.1953 року.
Згідно з наказом Головного управління медичної і протезної промисловості, на заводі організовується цех з виготовлення санітарних нош.
Наказ № 140 від 23.12.1955 року.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР про реорганізацію протезних підприємств, Житомирський протезний завод реорганізується у цех
Київського протезного заводу.
Наказ № 89 від 29.05.1957 року.
З метою покращення обслуговування інвалідів війни і праці, на заводі організовується продаж протезних напівфабрикатів.

З 1957 року підприємство та вся протезна промисловість перейшла у підпорядкування Міністерства соціального забезпечення. На сьогоднішній день Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство відноситься до сфери впливу Міністерства соціальної політики України. Протягом минулих десятиліть фахівці підприємства постійно вдосконалювали та модернізували виробництво, розробляли та запроваджували в життя новітні технічні засоби реабілітації.

15 листопада 2015 року Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство відзначило 100-річний ювілей.
Незважаючи на будь-які труднощі, століття воєн та революцій, руйнації, а згодом важкої відбудови економіки держави, епоху фінансово-економічних криз та зовнішньої агресії, підприємство продовжує з гордістю виконувати свою місію, розвивається та впроваджує нові технологічні та управлінські рішення.
Завдяки високому професіоналізму та самовідданій праці колективу підприємства тисячам наших співвітчизників повернуто віру у майбутнє, бажання підкорювати нові вершини.

Підприємство сьогодні
Підприємство має розвинену інфраструктуру: філії протезних цехів в м. Чернігові та м. Черкасах, медичний відділ, стаціонарне відділення первинного та складного протезування на 25 ліжок, протезний та взуттєвий цехи, сервісний центр, магазин «Здоров'я», кафе «Фролівське».
В медичному відділі працюють висококваліфіковані лікарі-ортопеди, техніки-протезисти. Стаціонарним відділенням первинного та складного протезування ведеться амбулаторний прийом інвалідів, здійснюється консервативна підготовка до протезування, яка спрямована на вироблення компенсаторних рухів і вміння зберігати рівновагу при ході, на усунення м’язової слабкості та контрактур кінцівок, що протестуються, а також навчання користуванню протезно-ортопедичними виробами.
На сьогоднішній день виробничі потужності підприємства дозволяють випускати до 12 500 одиниць протезно-ортопедичних виробів та 24000 пар ортопедичного взуття на рік. А сторічна історія, яка розпочиналася з майстерні у 1915 році, свідчить про важливість справи, якою займаються київські протезисти.